Всечесні отці, улюблені брати і сестри!
Сьогодні, 26 квітня, ми з глибоким болем і молитвою згадуємо одну з найбільших трагедій людства – Чорнобильську катастрофу, яка принесла смерть, страждання і горе мільйонам людей.
У цей день наша молитва линe до Господа за всіх, хто постраждав унаслідок трагедії, за душі тих, хто віддав своє життя, рятуючи інших, і за тих, хто досі несе на собі тяжкі наслідки цієї страшної події.
Чорнобиль – це символ великої скорботи, але водночас і жертовної любові, про яку сказав Спаситель:
«Немає більше від тієї любови, як хто душу свою покладе за друзів своїх.» (Ін. 15:13).
Близько сорока років минуло відтоді, коли невидима загроза випробувала наш народ на стійкість, віру і милосердя. І нині, в час нових випробувань – війни за незалежність України, – ми бачимо той самий дух жертовності і любові в серцях наших воїнів, волонтерів, медиків і кожного, хто бореться за життя і свободу нашого народу.
Сьогодні ми схиляємо голови у молитві за всіх постраждалих від Чорнобильської трагедії, за тих, хто віддав своє життя, рятуючи інших, а також за тих, хто і сьогодні, на фронтах і в тилу, своєю працею наближає перемогу України.
Нехай пам’ять про Чорнобиль буде для нас застереженням і водночас закликом до відповідальності перед Богом, один перед одним і перед майбутніми поколіннями.
Нехай подвиг героїв-ліквідаторів надихає нас на жертовну любов і непохитну віру в перемогу добра над злом.
Молімося за упокій душ усіх загиблих та за укріплення живих.
Просімо у Господа милості для України та миру для всього світу.
ХРИСТОС ВОСКРЕС!
З любов’ю у Христі –
Феогност, єпископ Чернівецький і Буковинський
