РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ ПРЕОСВЯЩЕННОГО ЄПИСКОПА ЧЕРНІВЕЦЬКОГО І БУКОВИНСЬКОГО ФЕОГНОСТА

БОГОЛЮБИВИМ ПАСТИРЯМ, ЧЕСНОМУ ЧЕРНЕЦТВУ І ВСІМ ВІРНИМ

ЧЕРНІВЕЦЬКО-БУКОВИНСЬКОЇ ЄПАРХІЇ

ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ

Дорогі отці, брати і сестри!

Що може сказати сьогоднішня різдвяна ніч нашому життю? Почалося третє тисячоліття від народження Ісуса Христа, ми навчилися святкувати Різдво серед прикрас і подарунків, з’явилося багато сувенірів і атрибутів свята, на перше місце стає споживацтво, що оповило таїнство, яке ми відзначаємо. Але існує одна небезпека: знаємо багато речей про Різдво, але забуваємо про його значення і сенс. Отож, як віднайти сенс Різдва? І, насамперед, де його шукати? Чому важлива ця подія для людини третього тисячоліття? Євангельська розповідь про народження Ісуса Христа ніби бере нас за руку та повертає туди, куди хоче Бог, щоб ми теж стали свідками цього невимовного таїнства.

Наші серця і погляд усього світу звернений нині до Вифлеєму. Того міста, де пролунала багатьма віками очікувана звістка: «Сьогодні народився вам Спаситель, Він же – Христос Господь» (Лк. 2:11). Ці слова ангела, що пролунали у вифлеємському небі до пастухів, звернені також до нас. Вифлеємська звістка – це звіщення «великої радості» (Лк. 2:10), а також віри, надії та любові. Тієї вічної радості, яку не може затьмарити жодна людина; тієї віри, яка дає сили жити; тієї надії, яка дає впевненість у майбутньому; тієї любові, яка робить нас справжніми Людьми.

Хліб життя народився у місті Вифлеємі, що перекладається як «дім хліба» і покладений у ясла, які є годівницею для тварин. І Христос став нашою небесною поживою, запорукою нашого вічного життя, як і Сам сказав: «Я Хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме Хліб цей, той буде жити повік» (Ін. 6:51). У своїй безпомічності і бідності він став доступним для заможних і убогих, для великих і малих, для праведників і грішників. Своїм народженням Христос нагадує нам, що Царство Небесне є близько до нас і дорога до нього відкрита. Воно бере свій початок вже тут на землі, там де перебуває Христос, коли Його любов є в серці людей і єднає їх: чоловіка і жінку у подружжя, дітей і батьків у сім’ю, християн у парафіяльну спільноту. Особливим знаком присутності Ісуса Христа і Божого Царства на землі є Його Церква і Таїнства в ній, а зокрема – Євхаристія, де присутній живий Христос під видами хліба і вина.

Якщо Царство Небесне є там, де присутній Христос і Його любов, то святі отці запевняють нас, що наше спасіння відбувається вже тут і тепер на землі, а його повноту ми отримуємо у вічності. Таким чином здійснюються слова Христа: «Хто слухає слово Моє і вірить в Того, Хто послав Мене, має життя вічне» (Ін. 5:24), і «хто їсть Моє Тіло і п’є Мою Кров, той має життя вічне» (Ін. 6:54). Бо коли ми з’єднані з Ісусом Христом, ми з’єднані з Богом – джерелом нашого щастя. Тому маємо прагнути Євхаристії, маємо прагнути причастя, бо не через багатослів’я наших звернень, не через взаємовигідні відносини з Богом, тобто: «Ти – мені, а я – Тобі», а через любов до Творця і через Таїнство – отримуємо вічне життя, через Таїнство ми єднаємось з Богом і одні з одними. Бо не через наші заслуги втілюється Христос, а тому що «так полюбив Бог світ, що віддав Сина Свого Єдинородного, щоб кожен, хто вірить у Нього не загинув, але мав життя вічне» (Ін. 3:16-18).

Різдво Христове приносить нам радість, бо з нами є Той, Хто любить нас безмежно; приносить нам мир, бо з нами є Той, Хто може захистити нас від всякого зла; воно дарує нам щастя, бо з нами є Син Божий – джерело всякого добра. Отже браття і сестри, сьогодні і ми прибігаючи до ясел Новонародженого Ісуса, надихаймося від цього Джерела творити добро, адже Немовля з ясел просить нас бути голосом тих, хто не має голосу: голосом невинних, які помирають від нестачі води, їжі та тепла; голосом убогих; голосом тих, хто втратив домівки; голосом тих, хто не може знайти роботу або втратив її; голосом скорботних і пригноблених; голосом тих, хто змушений утікати зі своєї Батьківщини в пошуках кращого майбуття; голосом засмучених, які втратили рідних; голосом матерів і дружин, які втратили своїх рідних воїнів-захисників. Будьмо творцями добра вже сьогодні, подаруймо Христу нашу любов і допоможімо ближнім, а у їх особі послужимо Самому Богу.

У день Різдва Христового вітаю зі святом своїх помічників та співслужителів – священників, дияконів, монахів та монахинь; вітаю представників нашої обласної, міської та місцевої влади; викладачів та студентів навчальних закладів; нашу молодь та дітей; волонтерів і благодійників; лікарів і всіх, хто зустрічає це свято у хворобі, нехай Господь зцілить ваші недуги; щиро вітаю наших воїнів, які в тилу і в окопах боронять наш народ, нехай Господь збереже ваше життя і здоров’я; вітаю всіх православних вірних – україномовних і румуномовних буковинців і закликаю всіх до єднання, бо двері нашої Церкви і наші серця відкриті для всіх! Бажаю кожному з вас, справжньої різдвяної радості, веселих свят та щасливого, переможного, мирного і благословенного прийдешнього року. Нехай благословення новонародженого Богонемовляти Христа буде завжди з усіма вами!

Христос рождається!

Славімо Його!

+ ФЕОГНОСТ

Єпископ Чернівецький і Буковинський

Різдво Христове

2024 року Божого

м. Чернівці