Всечесні отці, улюблені у Христі брати і сестри!
Сьогоднішній день сповнений особливого сенсу для кожного з нас. Ми згадуємо події Революції Гідності, яка розпочалася рівно одинадцять років тому, і вшановуємо День Гідності й Свободи – символ національної боротьби за правду, свободу і людську гідність. Ці події стали переломним моментом нашої новітньої історії, коли наш народ засвідчив своє право бути вільним і гідним.
Водночас цей день святковий за церковним календарем: ми відзначаємо Введення в храм Пресвятої Богородиці. Це дванадесяте свято спонукає нас задуматися над значенням посвяти життя Богові. Як маленька Марія була приведена до храму, щоб стати посудиною благодаті, так і кожен із нас покликаний присвятити своє життя служінню Богові, ближнім та своїй землі.
Україна переживає час війни, час боротьби за право жити у мирі, правді й свободі. Наші воїни, подібно до героїв Майдану, сьогодні стоять на захисті нашої землі, нашого майбутнього і нашої гідності. Їхній жертовний приклад нагадує нам про слова Христа: «Немає більше від тієї любови, як хто душу свою покладе за друзів своїх» (Ін. 15:13).
У день Введення в храм Пресвятої Богородиці молімося до Неї – нашої Небесної Заступниці, щоб Вона покрила Своїм святим омофором український народ, наших захисників і кожного, хто бореться за свободу. Нехай Її любов і заступництво дарують нам силу вистояти, єдність у випробуваннях і віру в перемогу добра.
Дорогі у Христі! Пам’ятаймо, що наша гідність і свобода ґрунтуються у вірі, правді й любові до Бога та ближнього. Тож продовжуймо жити з надією і молитвою, посвячуючи наші зусилля утвердженню Божої правди в наших серцях, у нашій країні та у світі.
Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай перебуває з усіма вами!
З любов’ю у Христі –
+ Феогност,
єпископ Чернівецький і Буковинський
