18 вересня 2026 року, у день відзначення 255-ї річниці Садгори, на місцевому кладовищі відбулися молитовні заходи з ушанування пам’яті полеглих воїнів – Захисників України.
Заупокійну панахиду очолив Преосвященнійший єпископ Чернівецький і Буковинський Феогност у співслужінні благочинного Садгірського благочиння, настоятеля храму на честь Архистратига Божого Михаїла протоієрея Родіона Сташевського та духовенства Садгірського благочиння.
Під час богослужіння були піднесені молитви за упокій душ усіх Захисників і Захисниць України, які віддали своє життя, боронячи свободу, незалежність і територіальну цілісність нашої держави.
Разом із духовенством пам’ять полеглих Героїв молитовно вшанували представники громади, рідні та близькі воїнів, жителі Садгори, учні й вихованці місцевих навчальних закладів.
Після завершення панахиди присутні поклали квіти та лампади до могил полеглих Героїв. Особливо зворушливою стала участь наймолодших жителів Садгори, які разом із дорослими схилили голови перед тими, кому завдячують можливістю жити, навчатися і зростати на рідній українській землі.
Звертаючись до присутніх з архіпастирським словом, Преосвященнійший владика Феогност наголосив, що відзначення річниці Садгори сьогодні неможливо відокремити від пам’яті про її синів, які стали на захист України:
«255 років Садгори – це не лише історія місця, вулиць чи будівель. Передусім це історія людей, яких виховала і сформувала ця земля. Серед них – ті, кому сьогодні завдячує не лише Садгора чи Чернівці, а вся Україна. Люди, які свою любов до рідного краю засвідчили найвищою мірою – готовністю віддати власне життя за його свободу.
Тому сьогодні, згадуючи 255 років історії Садгори, ми найперше схиляємо голови перед тими, хто боровся і продовжує боротися за право України бути вільною та незалежною. У їхніх долях – частина історії цього краю, а в їхньому подвигу – продовження його майбутнього.
Пам’ять про наших Героїв не повинна обмежуватися пам’ятними датами. Вона має жити у наших родинах, у вихованні дітей, у назвах наших вулиць, у молитві Церкви та в нашій щоденній відповідальності за ту Україну, за яку вони віддали найдорожче. Нехай Господь упокоїть їхні душі в оселях праведних, а нам дарує сили бути гідними їхньої жертви».
Відтак духовенство окропило освяченою водою могили полеглих українських воїнів, підносячи молитви за упокій їхніх безсмертних душ.
Також молитву цього дня було звершено на могилі полеглого Захисника України Дмитра Сірмана з позивним «Садгора». Преосвященнійший єпископ Феогност у співслужінні духовенства звершив заупокійну літію за спочилим воїном.
Для жителів Садгори Дмитро Сірман був людиною, яка глибоко пов’язала своє життя з цим краєм. Він цікавився його минулим, досліджував місцеву історію, працював задля популяризації та розвитку Садгори, заснував невелику туристичну організацію, прагнучи відкривати іншим її історію та особливість.
Символічним став і його військовий позивний – «Садгора». Назву рідного краю, якому він присвятив частину свого мирного життя, Дмитро поніс із собою і на захист України. Тому молитва біля його могили у день 255-річчя Садгори стала особливим нагадуванням про нерозривний зв’язок між любов’ю до своєї малої батьківщини та любов’ю до всієї України.
Молитовні заходи завершилися спільним ушануванням пам’яті полеглих Героїв та покладанням квітів до їхніх могил.
У день, коли Садгора згадує свою 255-літню історію, її громада найперше віддала шану тим, хто власним життям захистив право рідного краю й усієї України продовжувати цю історію у свободі.
ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ І ЦАРСТВО НЕБЕСНЕ УСІМ ПОЛЕГЛИМ ЗАХИСНИКАМ І ЗАХИСНИЦЯМ УКРАЇНИ!
Пресслужба Чернівецько-Буковинської єпархії УПЦ (ПЦУ)
